Міфи про жорсткі диски - Факти - Цікавинки із світу інформаційних технологій - Каталог статей - Сайт кабінету інформатики
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 25.01.2017, 03:27

Вітаю Вас Гость
Меню сайту
Категорії розділу
Факти [8]
Міні-чат
 
200
Наше опитування
Як Ви потрапили на наш сайт?
Всего ответов: 80
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Сьогодні до нас завітали

Каталог статей

Головна » Статті » Цікавинки із світу інформаційних технологій » Факти

Міфи про жорсткі диски
Існує безліч оман, пов'язаних з жорсткими дисками, розповсюджуваних серед недосвідчених і досвідчених користувачів. Отже, розвінчання деяких міфів:
Міф 1: Багаторазове форматування диска може привести до його поломки. Правда: Форматування диска не знижує його час життя. Це не стрес для жорсткого диска. Головки не стосуються поверхні пластин, так що зашкодити диск можна тільки при струсі, причому, під час його роботи. Ви можете форматувати свій диск хоч двадцять разів у день, і він не стане працювати гірше, ніж будь-який інший точно такий же жорсткий диск.
Міф 2: Форматування приводить до утворення "якогось" шару на поверхні пластини, що викликає утворення збійних секторів. Правда: Форматування не приводить до відкладення яких-небудь шарів на пластинах диска. Жорсткий диск - це герметичний пристрій, у якому малоймовірна наявність пилу. Навіть якби там був пил або якісь часточки, чому саме форматування або будь-яка інша операція повинні сприяти відкладенню цих часток на пластини?
Міф 3: Форматування сприяє швидкому зношуванню приводу головок. Правда: Форматування відбувається досить плавно сектор за сектороми дуже малоймовірно, що при таких послідовних плавних переходах щось може ушкодитися.
Міф 4: Дефрагментація жорстких дисків приводить до швидкого зношування приводу головок. Правда: Це твердження близьке до правди. Дефрагментація жорсткого диска може привести до великої кількості операцій пошуку й перерозподілу даних. Це змушує головки переносити більші обсяги даних не послідовно по всій поверхні пластин. З іншої сторони, після дефрагментації дані вже не доводиться шукати в різних кінцях диска. При цьому значно зменшується кількість пересувань головок, і підвищується продуктивність вінчестера в операціях читання/запису. Так що, з однієї сторони можна сказати, що дефрагментація - це стрес для диска, але з іншого боку, після дефрагментації кількість непослідовних, різких пересувань головок повинна значно зменшитися, а це для диска дуже корисно.
Міф 5: Якщо на диску вже є збійні сектори, форматування приведе до збільшення їхньої кількості. Правда: Якщо у вас на жорсткому диску вже є навіть невелика кількість збійних секторів, що з'явилися в результаті ушкоджень, нанесених головками, то гарантовано будуть з'являтися все нові й нові збійні ділянки. При форматуванні нові збійні сектори з'являються тільки тому, що програма форматування попередньо перевіряє поверхню диска й відзначає замічені збої. Так що, нові збої не з'являються, а проявляються. Форматування не впливає на кількість збійних секторів, вона просто дає можливість побачити реальну картину зі збійними ділянками "у всій красі".
Міф 6: Перекачування софта з Інтернету зменшує тривалість "життя" вінчестера. Правда: Переписування яких-небудь програм по мережі Інтернет ніяк не впливає на строк життя вінчестера. Ваш диск обертається практично постійно, навіть коли ви на нього нічого не записуєте й нічого з нього не читаєте, і з кожним обертом, кожною операцією читання або запису, він потроху наближається до своєї природної "смерті".
Міф 7: Перебої з живленням приводять до появи збійних секторів на жорсткому диску. Правда: Перебої з напругою в мережі не приводять до утворення збійних секторів. При відсутності живлячої напруги відбувається автоматичне паркування головок, що виключає ушкодження ними пластин диска.
Міф 8: Дешевий блок живлення "повільно вбиває" жорсткий диск. Правда: Якщо дешевий блок живлення згоряє й посилає імпульс високої напруги на жорсткий диск, то він убиває його не повільно, а практично миттєво. Якщо ж дешевий блок живлення не зможе забезпечити достатнього рівня напруги, диск просто не зможе нормально працювати.
Міф 9: Якщо жорсткий диск постійно розкручується й припиняє обертатися, це значить, що блок живлення то забезпечує достатній рівень напруги, то не може його забезпечити. Правда: Недостатній рівень напруги для живлення жорсткого диска приведе до його зупинки й до припинення роботи комп'ютера. Навіть якщо напруга підвищиться до необхідного рівня, диск не заробить, і комп'ютер потрібно буде перезавантажити. Розкручування й зупинка диска пов'язані з його переналаштуванням.
Міф 10: Голосні "клацання", що доносяться від жорсткого диска, - це звук паркування його головок. Правда: Швидше за все, це звук, пов'язаний зі зміною температури диска або з ударом головки об пластину.
Міф 11: За пересування головок відповідає двигун, що може вийти з ладу при інтенсивній роботі. Правда: Сучасні приводи головок не управляються двигунами. У минулому вони дійсно приводилися в рух кроковим двигуном, але зараз для цієї мети використовується електромагнітний механізм, а не механічний мотор.
Міф 12: Часте паркування головок диска приводить до виходу з ладу двигуна, відповідального за їхнє пересування. Правда: Дивися Міф 11. На додаток можна сказати, що паркування в сучасних дисках відбувається автоматично при відключенні живлення, і за це відповідає пружина. Навіть якби головки пересувалися за допомогою крокового двигуна, паркування ніяк не відбилося б на його працездатності.
Міф 13: Жорсткий диск розганяється тільки для читання або запису, а в режимі очікування диск перестає обертатися. Правда: Насправді пластини диска обертаються увесь час.
Міф 14: Краще коли диск обертається як можна повільніше, щоб не зношувався двигун. Правда: Зазвичай пластини розкручуються при включенні комп'ютера й продовжують вертітися. Найбільш важка частина роботи для двигуна - це саме розкручування, а підтримка необхідної швидкості обертання вимагає значно менших зусиль. Якщо швидкість обертання диска знижена, і потрібно щось записати або прочитати, диск знову треба розігнати. Саме тому краще не знижувати швидкість обертання диска, щоб не губити в продуктивності й не створювати стресових ситуацій для шпиндельного двигуна.
Міф 15: Деякі збійні ділянки диска можна назвати віртуальними, тому що вони зникають після форматування. Правда: Таких понять, як віртуальні й фізичні збійні сектори не існує. Збійний сектор - це частина диска, у якій не можна нормально що-небудь записати або прочитати. Це може бути викликано несправним носієм або його фізичним ушкодженням. Ніяким програмним способом, у тому числі форматуванням, цього не виправити.
Міф 16: Низькорівневе форматування може "забрати" збійні сектори. Правда: Форматування на низькому рівні може замінити збійні сектори секторами з резервних доріжок, що існують на будь-якому диску, але не відновити ушкоджені ділянки. Природно, при цьому постраждає продуктивність, тому що головки будуть шукати сектори на резервних доріжках. Поява збійних секторів, навіть якщо вони в такий спосіб усуваються, - це ознака того, що з диском щось не так. Навіть одиничний удар головок об поверхню пластин може привести до появи дрібних осколків пластин й ушкодженню головок. Осколки, як і ушкоджена головка, можуть у майбутньому стати причиною появи всі нових і нових ушкоджень. Із усього цього варто зробити один важливий висновок: якщо на вашому диску починають з'являтися збійні сектори, і ви не хочете втратити важливу інформацію, варто зробити її копію і з першою ж нагодою поміняти диск. Жорсткий диск може в такій ситуації проробити ще досить багато часу без появи нових збійних ділянок, але від нових збоїв ніхто не застрахований.
Міф 17: Щоб поліпшити продуктивність, потрібно форматувати жорсткий диск якнайчастіше. Правда: Це ще одна розповсюджена омана. Часте форматування не поліпшить продуктивність диска. Якщо ви помітили, що продуктивність дискових операцій протягом декількох місяців сильно погіршилася, це може бути викликано фрагментацією даних на диску. У цьому випадку продуктивність падає через часту необхідність пошуку частин того самого файлу в різних частинах диска під час будь-яких операцій читання/запису.
Міф 18: Жорсткий диск можна встановлювати тільки в горизонтальному положенні. Правда: Диски можна встановлювати в будь-якому положенні - горизонтальному, вертикальному й, навіть, "догори дригом", але тільки під кутом 90 градусів.
Міф 19: Якщо ви плануєте встановлювати диск вертикально, то перед використанням його потрібно обов'язково відформатувати тільки у вертикальному положенні. Правда: Як уже зазначалось, жорсткий диск буде працювати в будь-якому положенні. Немає ніякої необхідності його форматувати саме в тій позиції, у якій він буде використовутися.
Категорія: Факти | Додав: Ktara (03.09.2009) | Автор: Владимир Володин, Павел Сухочев
Переглядів: 1119 | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Міні-профіль
Гость


Повідомлення:

Група:
Гості
Гість, ми раді Вас бачити. Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь!
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту


Соловйова Т.М. © 2009 -2017
Сайт створено у системі uCoz